Всі новини     Вівторок, 24 січня 2017 - 20:09

Верховний Суд поклав Брекзит знову під питання

Верховний Суд поклав Брекзит знову під питання

Сьогодні Верховний Суд Сполученого Королівства вирішив, що уряд не має права ініціювати Статтю 50 Лісабонської Угоди без згоди на це обидвох палат британського парламенту.



Сьогоднішнє рішення Верховного Суду означає, що Прем'єр-міністр Великої Британії, пані Теріза Мей, не може самостійно розпочинати процес Брекзиту, тобто розпочинати перемовини з представниками ЄС про вихід Британії зі складу Європейського Союзу. Вона мусить мати на це згоду британського парламенту.

Верховний Суд також прийшов до висновку, що центральний уряд не зобов'язаний отримувати згоду на Брекзит від парламентів Шотландії та Північної Ірландії.

Секретар з Брекзиту центрального уряду, пан Дейвид Дейвис, сьогодні у Палаті Громад пообіцяв, що відповідний законопроект буде підготовлено та представлено у парламент вже після завтра, аби члени обидвох палат мали достатньо часу на проведення дебатів та проголосувати таким чином, аби уряд зміг розпочати ініціювання Статті 50 до кінця березня цього року. Принаймні не це сподівається пані Теріза Мей.

На Дунин Стріт (будинок уряду) заявили, що сьогоднішня історична поразка уряду за те, чи може він самостійно розпочинати Брекзит чи ні, жодним чином не змінить плани пані Терізи Мей розпочати Брекзит наприкінці березня цього року.

Проте, тепер обидві палати парламенту зобов'язані сказати своє власне слово щодо того, чи розпочинати офіційний вихід Сполученого Королівства зі складу Європейської Унії чи ні.

Рішення Верховного Суду було прийнято у співвідношенні вісім суддів за і три проти.

Речник Верховного Суду, під час оголошення вердикту, сказав: "Акт парламенту СК від 1972 року гарантує, що будь-яке законодавство ЄС автоматично стає частиною законодавства СК. Тому цей акт робить законодавство ЄС незалежним джерелом законодавства СК. Тому, коли СК виходить з-під юрисдикції угод ЄС, одне джерело законодавства СК стає відрізаним, що означає, що окремі права громадян СК будуть змінені. З цієї причини уряд не може ініціювати Статтю 50 без згоди парламенту. Результат референдуму має суттєве політичне значення, але Акт Парламенту, який давав згоду на його проведення, не визначив що має трапитись після референдуму, що означає, що будь-які дії пов'язані з цим від тепер, мають відповідати конституційним нормам СК, згідно з якими парламент СК є суверенним органом, що означає, що тільки він може змінювати законодавство. У іншому випадку, ми порушуємо засади нашої конституції, котрі було започатковано багато сотень років тому.".

Центральний уряд вже заявив, що розчарований, але погоджується з рішенням Верховного Суду. Авжеж, що ще може сказати уряд, якщо брати до уваги, що Верховний Суд є судом найвищої інстанції у цій країні.

Проте, урядовці наполягають, що це рішення не зашкодить пані Мей ініціювати Статтю 50 до кінця березня.

Сама пані Мей неодноразово наголошувала, що цілковито налаштована на початок перемовин по Брекзит до кінця березня, що означає, що ці перемовини мають завершитись до початку квітня 2019 року.

Тепер уряд має підготувати та представити на розгляд у парламент відповідний законопроект, який дає урядові право на ініціювання Статті 50 Лісабонської Угоди, тобто права на початок виходу СК з ЄС. Цей законопроект обов'язково має пройти обидві палати британського парламенту - Палату Громад і Палату Лордів, після чого він може стати Актом Парламенту.

В теорії, ще є достатньо часу аби даний законопроект пройшов Палату Громад до лютого цього року. Потім він піде на розгляд у Палату Лордів. Якщо у Палаті Лордів будуть окремі зауваження чи допрацювання, законопроект знову повернеться у Палату Громад на голосування для його остаточного затвердження. Потім він ще піде до королеви на формальну королівську згоду і після цього законопроект стане Актом Парламенту.

На даний час можна сказати з певним рівнем впевненості, що через Палату Громад цей законопроект може пройти вельми гладко. Це насамперед тому, що у нинішньому парламенті консерватори мають чітку більшість і очікується, що майже кожний член палати від Торі голосуватиме за підтримку цього законопроекту. Проте, один з провідних Торі, член Палати Громад, пан Кен Кларк вже заявив, що "радше за все" голосуватиме проти ініціювання Статті 50.

Окремі члени Палати Громад від лейбористів та більшість ліберал-демократів і практично всі члени від SNP (шотландські націоналісти) радше за все будуть голосувати проти ініціювання Статті 50. Проте, вони складають меншість.

Більше проблем з проходженням цього законопроекту може виникнути у Палаті Лордів. Там уряд не має чіткої більшості і добре відомо, що переважна більшість лордів проти Брекзиту. Окремі єврофіли Палати Лордів вже неодноразово заявляли, що зроблять все від них залежне аби заблокувати Брекзит, навіть, якщо це означає, що нинішнє радикально налаштоване британське суспільство оголосить їх "елітою відірваною від народу".

Якщо виникне подібна конституційна криза, вона може спровокувати позачергові парламентські вибори. Тоді все залежатиме від людей СК та їх тодішніх настроїв.

Проте, багато британських аналітиків все ж таки вважають, що Лорди в цілому підтримають цей законопроект аби уникнути зайвих проблем, адже у іншому випадку може виникнути питання про існування самої Палати Лордів, яку вже давно намагаються зробити виборною, якою є Палата Громад.

Шотландські націоналісти вже також заявили, що якщо уряд хоче їх підтримки, то він буде змушений погодитись на приблизно п'ятдесять поправок з їх боку.

Лейбористи також заявили, що їм буде потрібно достатньо часу аби глибоко проаналізувати кожну статтю цього законопроекту. Їх лідер, пан Джеремі Корбин, каже, що не буде стояти на дорозі вибору британців, які сказали своє слово на референдумі, але у нього є дуже багато претензій щодо змісту майбутнього законопроекту.

Багато лейбористів та інших членів від опозиції також хочуть, аби пані Мей дала їм гарантію на те, що в кінці перемовин по Брекзиту, парламент отримає право на затвердження того Брекзиту, умови якого вже будуть чітко відомі у 2019 році.

Це означає, що якщо, після всіх цих перепетій, у 2019 році парламент проголосує проти тих умов, то Брекзиту може не бути взагалі.


Верховний Суд поклав Брекзит знову під питання Судді Верховного Суду



Читайте також



Брекзит ☀ СК не буде зобов'язане платити за розлучення


джерело: http://www.independent.co.uk/news/uk/politics/brexit-supreme-court-ruling-judges-defy-theresa-may-and-hand-power-to-parliament-a7542406.html











Всі новини wsi nowyny latynkoju tsja storinka latynkoju