Всі новини     Субота, 29 квітня 2017 - 23:43

Статус громадян ЄС є найголовнішим пріоритетом

Статус громадян ЄС є найголовнішим пріоритетом

Президент Європейської Ради, пан Дональд Туск, закликав Сполучене Королівство надати чітку відповідь щодо того, який конкретний статус матимуть громадяни ЄС після того, як СК вийде зі складу ЄС.



Про це пан Туск заявив вчора у Брюселі після того, як решту 27 країн, котрі є членами ЄС, затвердили настанови щодо головних цілей, яких має бути досягнено на майбутніх перемовинах про умови Брекзиту.

Серед затвердженого переліку настанов, однією з головних є майбутній статус громадян ЄС на території СК та статус громадян СК у країнах ЄС. Лідери європейських країн хочуть від Британії збереження повних прав громадян ЄС на навчання, працевлаштування та на проживання.

Ця вимога є однією з трьох головних та першочергових вимог, які будуть розглядатись на найпершій стадії перемовин про умови Брекзиту.

За останніми даними, перемовини мають розпочатись після парламентських виборів, які відбудуться у Сполученому Королівстві у четвер, 8 червня цього року.

Пан Туск дав чітко зрозуміти, що найвищий пріоритет на майбутніх перемовинах матиме питання статусу громадян ЄС.

Настанови, які було узгоджено 5 квітня, перелік яких подано у статті нижче, було остаточно затверджено вчора і практично за лічені хвилини. Це свідчить про те, що між країнами ЄС існує чіткий та вже раніше визначений консенсус щодо того, чого вони хочуть від Брекзиту.

Щодо статусу громадян ЄС, то пан Туск зокрема сказав: "Упродовж кількох останніх тижнів ми не раз чули від наших британських друзів, що вони готові погодитись щодо збереження чинного статусу громадян ЄС. Проте, я хотів би дати зрозуміти, що ми хочемо почути чіткі гарантії про збереження прав на проживання, навчання та працевлаштування для наших громадян. Те ж саме стосується й громадян СК на території ЄС.".

Потрібно зазначити, що кількість громадян ЄС, котрі з будь-яких причин мешкають на території СК, та громадян СК, котрі мешкають на території ЄС, на даний час разом складає приблизно чотири з половиною мільйонів. Приблизно 3 мільйони громадян ЄС мешкають у СК і ще десь півтора мільйони громадян СК з різних причин мешкають у ЄС.

Після вчорашнього саміту, президент Європейської Комісії, пан Жан-Клод Юнкер, знову наголосив на тім, що перемовини про Брекзит не можуть відбуватись паралельно з перемовинами про майбутні торгові стосунки між СК та ЄС. Спочатку має бути домовленість про умови виходу, а вже потім можна буде починати проводити перемовини про майбутні торгові стосунки.

Таку саму позицію має й канцлерка Німецької Федерації, пані Ангела Меркель, яка також була присутньою на цьому саміті.

Німеччина, разом з Францією, є найбільш впливовими країнами ЄС.

Після зустрічі, голова команди, яка вестиме перемовини про умови Брекзиту з боку ЄС, пан Мішель Барнєр, сказав: "Ми готові ... ми згуртовані.".

За словами старшого політичного кореспондента БіБіСі, пана Chris Morris, той факт, що дані настанови було затверджено так швидко та практично без жодних змін, свідчить про те, що 27 країн ЄС мають чітку, єдину та глибоко переконливу позицію щодо своїх вимог на наступних перемовинах між СК та ЄС.

Країни ЄС таки бачать спільну мету своєї непохитної єдності у процесі Брекзиту. Статус їх громадян та фінансові зобов'язання СК перед ЄС є головним та першочерговим питанням для кожної з них.

Звичайно ж, у кожної з цих країн існують свої власні пріоритети.

Для Польщі найголовнішою турботою є статус її громадян і якраз тому, що у СК їх вже налічується майже мільйон. Голландці, зі свого боку, хочуть якомога раніше почати перемовини про майбутні торгові стосунки між СК та ЄС. Вони не можуть вести перемовини самостійно і не можуть мати окремої від ЄС торгової угоди з будь-якою іншою країною. Такими є правила ЄС.

Але ті ж самі голландці також хочуть аби СК повністю сплатило рахунок за своє розлучення. Якщо розлучення хоче СК, то платити за нього має саме воно, а не хтось інший.

Вчорашня зустріч показує, що акцент на єдності серед членів ЄС є справжнім та чітко визначеним і людям у Лондоні цього ніяк не можна недооцінювати. У іншому випадку можна дуже прорахуватись у своїх позиціях.

Президент Франції, пан Олянд, раніше вже заявляв, що СК заплатить ціну за свій вихід з ЄС, але це той вибір, який воно само зробило. Він зокрема сказав, що: "Ми не маємо бути каральними, але у той самий час ми маємо розуміти, що Європа знає, як захищати свої інтереси і що у майбутньому Британія матиме слабшу позицію, коли буде поза межами Європи, ніж вона її має зараз, коли є членом ЄС.".

Щодо фінансових зобов'язань СК перед ЄС, то аналітики, як європейські, так і британські, оцінюють, що Британія буде змушена сплатити приблизно 51 мільярд фунтів (65 млрд. доларів США). Це пов'язано з чинними бюджетними правилами ЄС.

В уряді СК вже поквапились заявити, що таку суму не платитимуть.

Британія звичайно ж не погодиться на те, що має сплачувати таку високу плату за своє розлучення. Проте, сьогодні вже є добре зрозумілим і той факт, що решту країн ЄС є єдиними у своєму переконані та навіть можуть мати спільну єдину позицію щодо точної суми, яку СК доведеться заплатити, попри те, хоче Британія цього чи ні.

Державний Секретар СК з Брекзиту, пан Дейвид Дейвіс, у відповідь на заяви лідерів ЄС каже, що обидва боки хочуть аби майбутні перемовини завершились у "добрій волі". Проте, він також каже, що: "Немає жодного сумніву в тім, що ці перемовини є найбільш складними перемовинами, які СК проводило за останні кілька десятків років. Вони будуть важкими і часом навіть суперечливими.".



джерело: http://www.bbc.co.uk/news/world-europe-39755124


Також читайте:















Всі новини wci nowyny latynkoju zja storinka latynkoju