ЄУ погодилась на відтермінування Брекзиту

Якщо цього не трапиться тоді відтермінування буде чинним тільки до 12 квітня і до цієї дати Сполучене Королівство має повідомити ЄУ про свої подальші дії у питанні Брекзиту.

Це означає, що якщо угода пані Мей провалиться знову, тоді або 12 квітня відбудеться безугодний Брекзит, або Сполучене Королівство, ще до 12 квітня, знову звернеться за ще одним відтермінуванням свого виходу зі складу Європейської Унії. Друге відтермінування буде вже на багато триваліший термін і СК доведеться орґанізовувати вибори до Європарламенту.

Звичайно ж, можливо й таке, що СК просто відкличе весь процес Брекзиту, на що йому не потрібна нічия згода, тим більше, що апетит до цього зростає все більше, адже останню петицію про це, на час написання цієї статті, тобто за трохи більше ніж добу, підписали вже аж понад 2 мільйони людей, що є рекордним в історії британських петицій за всі часи.

Рішення про відтермінування було прийняте сьогодні ввечері, о 22:50, після тривалих дискусій.

Журналісти повідомляють з Брюселю, що коли члени Ради Європи запитали пані Мей про те, який у неї план Б тобто запасний план, на той випадок, якщо члени Палати Громад знову проголосують проти її угоди, то вона відповіла, що її цікавить тільки план А, тобто чинна угода, якої у Британії ніхто не хоче.

У Європейській Раді тоді зрозуміли, що ніякого плану Б пані Теріза Мей просто не має і вирішили, що вони мають цей план для неї розробити. Саме тому засідання тривало так довго.

Що далі робитиме пані Мей сказати дуже важко, бо мабуть навіть сам Дідько не знає, шо діється в її голові.

В середу ввечері, 20 березня, журналісти зібралися перед дверима Номер 10 (головний будинок уряду), бо було надійшло повідомлення про те, що пані Теріза Мей мала щось сказати.

Всі очікували, що вона може навіть оголосити про свою відставку.

Чекали понад годину. Пані Мей вийшла і її промова тривала тільки 3 хвилини, під час якої всю провину за цей хаос вона звалила на парламентарів і сказала, що вона з британцями.

Всі розцінили цю промову, як одну з найжахливіших в історії британського політикуму.