Брекзит : вівців на забій

Одним з факторів, який після Брекзиту, у випадку якщо не вдасться досягнути торгової угоди, потрапить під вельми високі тарифи, є овечина (м'ясо вівці). Ці тарифи існують у Європі вже давно і саме для того, аби захистити британських та європейських фермерів. Але тепер СК буде поза Європейською Унією, тобто поза межами цього захисту.

Навіть, якщо вдасться дійти згоди, згідно з якою між СК та ЄУ не має бути жодних тарифів, то від нового року все одно для тих британців, котрі експортують тварин до Європи, будуть певні ускладнення в тім, що їм буде потрібно отримати сертифікати на експорт і вони можуть також опинитись у довгих чергах та перевірках на кордонах.

Якщо Ви їхали через анґлійські села, то неодноразово бачили чимало вівців. Ситуація для них виглядає не дуже доброю, бо зараз сезон забою.

Приблизно третина всієї для прикладу шотландської овечини йде на експорт і 98% з цього експорту припадає на Європу. Французькі кухарі дуже полюбляють овечину з вівців, котрі пасуться у гірській шотландській місцевості (Highlands).

Середній тариф на овечину становить десь 48% і він не є сталим, а замість того є ціна за кожний кілоґрам та ще відсоток від загальної кількості. І чим більше обробленим є м'ясо, тим вищим є на нього європейський тариф, бо це дає європейцям захист не тільки від низьких цін на саме м'ясо, але й також ще захист для тих, що це м'ясо потім обробляють.

Чому ж таким високим є тарифи на овечину? Тому, що Європейська Унія діє, як фортеця аби захистити власних виробників, бо для європейців все своє є завжди найдорожчим ніж будь-яке інше і тому вони сильні та заможні.

Для прикладу, Нова Зеландія виробляє овечину ефективніше та на більших фермах ніж Європа і має кращі пасовиська, але її овечина у Європі все одно дорожча.

Взагалі Новій Зеландії колись було дуже прикро, коли Британія долучилася до Європейського Економічного Простору, бо дуже велика частка експорту овечини до ЄУ відійшла від Нової Зеландії до Британії через нульові тарифи.

Після того, як СК вийде з ЄУ, особливо без угоди, у британських фермерів можуть початись дуже серйозні проблеми, бо їх овечина через такі тарифи тоді стане практично абсолютно неприбутковою. У Британії тоді буде надвиробництво овечини, що у свою чергу радше за все створить неабиякий тиск на ціни, що далі зробить вівчарну справу абсолютно неприбутковою.

Британці також можуть спробувати знайти нові ринки, але зробити це за ніч ніяк не вийде. Найкращим ринком поза межами ЄУ може стати Середній (Близький) Схід та Північна Африка. Але там масульмани і тому для експорту туди потрібно аби забій відбувався халяльно (тобто за особливим масульманським ритуалом), що у свою чергу породжує проблеми зі справедливим ставленням до забою тварин, що суперечить чинному британському законодавству.

Один з міністрів чинного британського уряду порадив своїм фермерам переключитись з вівців на худобу аби вони виробляли для Британії яловичину, яку зараз СК імпортує з Ірландської республіки (південна Ірландія), США, Арґентити та Бразилії. І якщо тоді британський уряд забажає запровадити більші тарифи для цих країн, то подібні жарти скажімо зі США можуть мати дуже погані наслідки, про які у жодному британському уряді ніхто не хоче навіть і думати.

Британія, у відповідь на європейські тарифи, може накласти тарифи на, для прикладу, частини для автомобілів, найбільша частка яких надходить у СК з Німеччини та інших країн Європи. Але ці тарифи є набагато меншими, десь максимум 10%. І тут також не все дуже просто, бо переважне число цих частин у СК використовується для збирання автомобілів, котрі потім йдуть на експорт назад у Європу, де додадуться ще європейські тарифи на імпорт готових автомобілів, тобто значно зросте собівартість автомобілів, які експортують британці, що у свою чергу зробить їх менш конкурентно спроможними.