Бóрис летить до Брюселю

За кілька тижнів до повного виходу СК з Європейської Унії, перспективи того, чи вдасться досягнути безтарифних торгових стосунків, наразі залишаються дуже примарними.

Головними перешкодами залишаються питання про правила державного субсидіювання компаній (найголовніше), питання про розв'язання суперечок порушення цієї угоди (головне) та проблема квот на рибальство європейців у британських водах (найменш головне, але дуже політичне).

Питання риби, як його загалом називають, має дуже мале значення для СК, від'як у економіці держави доходи від британських рибалок займають менше ніж 0.1% від ВВП, але воно є дуже важливим політичним питанням через те, що радикальні брекзитери дуже мало розуміються на питаннях конкуренції чи судочинства, але добре розуміють що таке рибальство.

Закім СК є частиною ЄУ, воно є також і частиною Спільної Європейської Рибної Політики (Common Fisheries Policy), де рибалки кожної країни мають квоту на вилов риби, яку вони викуповують на один або на кілька років.

Коли СК остаточно вийде з ЄУ, воно також вийде з цієї політики, що означає, що СК матиме власну монополію на рибальство у своєму морському чи водному просторі.

Це може певним чином вдарити по рибалках окремих країн ЄУ, як по Франції, Бельґії та Нідерландах. Найбільше по рибалках Нідерландів (Голандії), які дуже активно займаються виловом риби у водному просторі СК.

Але варто звернути увагу, що цей факт вельми сильно може вдарити також і по британських рибалках.

На даний час британські рибалки виловлюють найбільшу частку риби у своїх водах. У 2015 році приблизно 85% риби, яку виловлювали британські рибалки, припадало на вилов у британських водах.

Проте, тут є велике але, бо 65% зі всієї риби, яку вони виловлюють, потрапляє на ринки Європейської Унії. Це означає, що у випадку провалу перемовин, тобто коли СК матиме торгові стосунки з ЄУ на базі правил СОТ, то британські рибалки, котрі експортують рибу на ринки ЄУ, постануть перед проблемою тарифів, величина яких становить в середньому 8%, але може доходити й до 25%. Це у свою чергу означає, що продавати рибу на ринки ЄУ після нового року для британських рибалок буде дуже важко, бо це вельми значно збільшить собівартість їх продукції, а збільшити ціну далеко непросто.

З іншого боку британські рибалки можуть спробувати переконати британців аби вони їли більше своєї риби. А це дуже важке завдання, бо ми не любимо та майже не споживаємо риби, особливо тієї, яку виловлюють британські рибалки.

Найбільше британські супермаркети імпортують тунця (tuna), пікшу (haddock) та креветки (prawns/shrimp), які у британських водах взагалі не живуть, а британські рибалки найчастіше експортують оселедець (herring) та скумбрію (mackerel), бо у Британії вони є найменш популярними.

До цього також варто додати той факт, що молюски (shellfish) які займають десь 30% від експорту британських рибних продуктів, дуже сильно залежать від живого експорту, тобто, якщо виникає будь-яка затримка у транспортуванні, всі ці молюски доведеться викинути на смітник.

Варто зазначити, що сьогоднішня зустріч не є частиною перемовин, від'як ними займаються пан Браньє зі своєю командою з боку ЄУ, та Лорд Фрост зі своєю командою з боку СК. Саме пан Барньє, а не пані Фон диа Лаєн, має мандат 27 країн ЄУ на ведення перемовин та досягнення згоди.

Все, що має бути сьогодні у Брюселі, це вечеря, яка радше за все матиме вельми напружений характер. Яка риба стоятиме на тім столі, ніхто не каже, і ніхто також не знає, чи ця вечеря матиме будь-який позитивний результат.

Перед від'їздом пан Джонсон сказав, що ЄУ вимагає неприпустимі для нього вимоги. Ці слова можна розглядати таким чином, що пан Джонсон готує британську публіку до того, що торгової угоди з ЄУ радше за все не буде, хіба що ЄУ поступиться панові Джонсону у всьому, чого він вимагає.