Про це повідомляє Белфастська Телеґраф з посиланням на британську Сандей Телеґраф (часопис який активно пропаґує Брекзит), яка каже, що довжина тунелю буде приблизно такою ж, як і довжина Євротунелю, який з'єднує Анґлію з Францією.
Тунель, якщо він таки відбудеться, зімкне дорожний зв'язок між всіма націями Сполученого Королівства і можливо його нарічуть Бóрисова нора (Boris' burrow).
Ця новина надійшла у той час, коли в уряді СК приватно погрожували представникам ЄУ тим, що збільшать тертя між Брюсселем та Лондоном у питанні перевезення вантажів через Ірландське море, тобто між П. Ірландією та Британією, де зараз фактично є торговий кордон між ЄУ та СК.
Чинний Міністр Кабінету Міністрів СК, пан Майкл Ґоув, зараз розглядає альтернативу взаємного застосування повних перевірок на цьому кордоні, що означає, що перевірки на кордоні будуть відбуватись у двобічному напрямку. Зараз ці перевірки відбуваються тільки у бік ЄУ, а у бік Британії вони мають розпочатись десь у червні цього року, бо уряд СК ще не спромігся збудувати належну для цього інфраструктуру. Французи, для прикладу, цю інфраструктуру були збудували ще два роки тому.
Після того, як минулого тижня між СК та ЄУ відбулись перемовини щодо можливих змін у північно-ірландському протоколі, багато аналітиків сходяться на думці, що насправді у цьому протоколі дуже мало що зміниться, від'як він цілковито задовольняє ЄУ і британцям доведеться з цим миритись.
Якщо ідея будівництва тунелю не є черговою нісенітницею пана Джонсона, то про неї має бути оголошено Канцлером СК, паном Сунком, наступного місяця під час оголошення нового бюджету.
Тунель має проходити між північно-ірландським
містом Ларн (Larne) та шотландським, також портовим, містом Странрар (Stranraer), тобто де є найкоротша відстаннь між П. Ірландією та Британією.
Довжина тунелю становитиме приблизно 40 км (25 миль).
Цей тунель дуже нагадуватиме Євротунель і особливо в тім, що підводна довжина обидвох складає десь біля 38 км (23.5 милі).
Коли відкрили Євротунель, то на його будівництво, яке почалося у 1988 і закінчилось у 1997 році, пішло приблизно 9 мільярдів фунтів, що у перерахунку на нинішний час, тобто з урахуванням інфляції, складає десь біля 18 мільярдів фунтів. Тобто саме стільки грошей коштуватиме новий тунель і це щонайменше.
Євротунель виявився вельми вигідним. Щороку через нього пересуваються приблизно 22 мільйони пасажирів, а щорічна сума перевезених вантажів у 2019 році становила 120 мільярдів фунтів.
Про отримання подібної або хоч половини такої користі від Бóрисової Нори можна хіба що тільки мріяти.
За попередніми аналізами, через цю "нору" пересуватимуться щороку щонайбільше 2 мільйони людей, тобто у 10 разів менше ніж через Євротунель.
Варто також зазначити, що містечко Странрар (британський бік) розташоване цілих дві години їзди від найближчого автобану А6, що робить цю ідею загалом дуже дуже примарною.
Обидва портові міста на карті: