Брекзит : британського студента депортували зі Швеції

В грудні минулого року пан Гоґуд, який на той час жив і працював у Копенгаґені, що у Данії, отримав запрошення здобувати науковий ступінь доктора з медицини (PhD) у галузі ракової ґенетики від стокгольмського інституту, який має назву Karolinska Institutet.

Після Брекзиту, пан Гоґуд, як громадянин Британії, є громадянином третьої країни, що у свою чергу означає, що для в'їзду у Швецію з метою навчання на здобуття доктора, йому потрібно спочатку отримати візу для студентів, які здобувають ступінь доктора, заяву, яку можна заповнити на сайті шведської міґраційної аґенції.

Заповнення заяви коштувало панові Гоґуд 1 500 шведських крон, тобто десь 130 фунтів.

Після подання заяви, він вирішив не чекати на отримання візи, а відразу взявся за орґанізацію свого переїзду у Стокгольм.

Завдяки інтернетові, він знайшов там помешкання, заплатив завдаток та орґанізував з однією фірмою перевезення всіх своїх речей на нову адресу.



Коли все було готове, пан Гоґуд сів у потяг в Копенгаґені і вирушив на Стокгольм.

Перетнувши Ересуннський міст, який з'єднує Данію зі Швецією, потяг зупинився на станції Гиллі, що біля міста Мальме, де розташовано пункт пропуску.

Під час перевірки документів, пан Гоґуд показав шведським прикордонникам свій британський паспорт, контракт на помешкання, неґативний тест на коронавірус та підтвердження того, що він подав заяву на отримання права на навчання та проживання у Швеції, як студент.

Проте, замість того аби пан Майкл продовжив свою поїздку, офіцери прикордонної служби вивели його з потяга з метою подальшої перевірки його документів.

Пан Гоґуд провів на платформі, біля тимчасового бюро прикордонників майже годину, упродовж якої до нього, час-від-часу, підходив один з офіцерів служби і запитував про те, як довго він мав намір жити у Швеції, чи він мешкав у Швеції раніше і як довго він прожив у Данії.

Далі минула ще година, але пан Гоґуд все ще залишався на тій самій платформі, де до нього час-від-часу підходив офіцер і пояснював, що ще не отримав відповіді від своїх керівників по його справі.

Потім, ще десь за годину, панові Гоґудові було повідомлено про те, що йому не дозволено в'їзд у Швецію і було вручено офіційного документа, який заперечує йому в'їзд у Швецію через те, що він не мав чинної візи чи чинного дозволу на проживання в країні, як студент.



Після цього прикордонники відвели пана Майкла на іншу платформу та посадили у потяг, який прямував назад у Данію.

Пан Гоґуд каже, що в голові був якийсь хаос. Того самого вечора він мав забрати ключі від нового помешкання у Стокгольмі, куди вже також прямували всі його речі.

Помешкання у Копенгаґені, де пан Гоґуд мешкав раніше, вже було йому недоступним.

Все, що пан Гоґуд добре розумів, це те, що якби не Брекзит, то йому б ніколи в житті не доводилось постати перед всіма цими проблемами.

Він каже, що пам'ятає, як Торі (британські консерватори) святкували закінчення вільного пересування. Проте, він також каже, що насправді вони просто проіґнорували той факт, що вільне пересування не закінчилось, бо ним продовжують насолоджуватись мільйони європейців. Це вільне пересування було відібране у британців їх власним урядом.

Пан Гоґуд також каже, що сподівається на відновлення Британією членства у ЄУ, але за його словами, дуже незабаром цього не станеться і тому він також сподівається, що у найближчому майбутньому СК принаймні відновить принцип вільного пересування з ЄУ.