Це означає, що вельми багато з них радше за все просто не зможуть почати навчання в цьому році взагалі.
Іспанія цього року перейшла Францію, як найбільш популярна країна для закордонного навчання серед британських студентів.
Кількість студентів, які виявили бажання провести рік навчання за кордоном для покращення свого фаху, становить приблизно 4 500.
Проте, через те, що багато анґлійців, під час референдуму у 2016 році, поклали хрестик не в тій клітинці, ці студенти тепер, аби почати навчання, потребують віз.
Окремі зі студентів повідомляють, що тільки на проведення інтерв'ю з отримання візи їм доводилось чекати довше ніж місяць,
Спілка Universities UK тепер написала звернення до консульства Іспанії та до секретаріату закордонних справ СК з проханням розв'язати це питання.
У британських закордонних справах відповіли, що візові питання є справою міґраційної влади Іспанії, але вони також "намагаються" вгамувати ситуацію з іспанським урядом.
Проте, у консульстві Іспанії в Лондоні на цього листа відповіли просто тим, що СК тепер є третьою країною і британським студентам варто звикати до нових умов навчання у Іспанії.
Панночка Ella Perret наступного тижня має почати рік навчання в університеті Мадриду на факультеті права.
Проте, вона каже, що тепер все її навчання там потрапило під великий сумнів через те, що вона все ще на має візи і відтак не може дозволити собі замовити навіть квитка та не може почати шукати житло.
Панночка Ела почала процес отримання візи ще на початку червня, але до цього часу вона її ще не має і не має жодної ґарантії, чи зможе отримати її упродовж кількох наступних тижнів взагалі.
СК зараз не є членом Європейської Унії і тому, студенти, які хочуть навчатись у Іспанії мають надати вельми велику кількість документів, серед яких:
- отримання медичної страхівки;
- свідчення про наявність доходів;
- свідчення про те, що за ними не тягнеться кримінал;
- та довідка з університету про те, що їх зараховано на курс.
Всі документи має бути перекладено і вони мають пройти через процес, відомий, як Гаґський Апостиль, який підтверджує юридичну відповідність документів у всіх країнах, які є членами відповідної
Гаґської конвенції (Hague Apostille Convention).
Панночка Перет каже, що на все це пішло кілька сотень фунтів, але вона все одно ще не відчуває себе ближчою до мети навчання у Іспанії.
Інший молодий чоловік, панок Sam Downes, який вирішив провести рік в університеті Ґранади, що на півдні Іспанії, каже, що від початку червня, коли здав документи, від іспанського консульства ще нічого не чув.
Він вже проплатив завдаток та оренду за вересень за помешкання у Ґранаді, але тепер каже, що виглядає так, що він цього року взагалі туди не поїде, бо у листі з університету йдеться про те, що якщо він не зможе вчасно прибути на навчання, то вони не зможуть його зарахувати.
Окремі студенти, після відсилання чисельних електронних листів до консульства та не отримавши жодних відповідей, почали приходити туди особисто та створювати черги, у яких їм довелось проводити по кілька годин аби таки орґанізувати інтерв'ю.