Перемовини відбувались після того, як Британія звернулась до ЄУ з пропозицією повністю переписати північно-рландський протокол і найважливіше, цілковито викинути з нього будь-яку роль Європейського Суду у випадку необхідності розв'язання майбутніх суперечок.
ЄУ заявила, що ніяк на це не погодиться, але у відповідь була однобічно послабила санітарні та інші перевірки окремих товарів, які з боку Британії поступають у П. Ірландію, тобто на територію єдиного європейського ринку, і головним чином через те, що наразі стандарти обидвох залишаються практично тотожними.
Проте, в Лондоні заявили, що цих поступок їм замало і тоді знову розпочалися перемовини про північно-ірландський кордон.
В неділю ввечері, віце-президент Єврокомісії, пан Шефчович, який у ній займає роль відповідального за післябрекзитні стосунки з СК, повідомив, що він "все більше занепокоєний" тим, що уряд СК все впертіше намагається ставати на "шлях конфронтації", а не на шлях пошуку порозуміння.
Лорд Фрост, який є брекзитним міністром в уряді СК, та головою британської команди перемовників, зі свого боку звинувачує ЄУ в тім, що вона "нешанобливо поводиться" у питанні П. Ірландії.
Пан Шефчович також сказав, що про скасування ролі Європейського Суду не може бути ніякої мови.
Окремі, особливо європейські, аналітики порівнюють поведінку чинного британського уряду з поведінкою нудної дитинки, яка, коли щось потрібно, падає на землю, створює гістерію і тоді мама йде на всі поступки та задовольняє всі потреби аби тільки вгамувати дитя.
Додатково, серед все більшого числа британських журналістів все частіше ширяться чутки про те, що чинний британський прем'єр, пан Джонсон, може по Різдві оголосити про нові вибори десь на весні наступного року.
Ці чутки мають вельми вагоме підґрунтя, якщо взяти до уваги те, що всі оголошені зростання податків, які потягнуть за собою зростання цін та значне подорожчання життя, більшість британців почнуть серйозно відчувати десь в другій половині наступного року, після чого виграти вибори чинному урядові буде надзвичайно важко. Але до того часу пан Джонсон має дуже добру нагоду провести та можливо виграти вибори, що додасть до його прем'єрського стажу ще 5 років.
Пан Джонсон наразі має дуже міцну та вельми широку базу виборців, переважна більшість з яких належать до найнижчих прошарків населення СК, особливо Анґлії, які за своїм світоглядом та рівнем розвитку дуже нагадують базу прихильників колишнього американського президента, пана Трампа.
Аби підтримувати "бойовий дух" таких прихильників, панові Джонсону потрібно постійно мати ворогів аби прихильники весь час, та особливо перед виборами, відчували себе у небезпеці і дивилися на свого лідера, як на єдиного рятівника, а на його опозиційників, як на зрадників.
З огляду на це, пан Джонсон та його уряд, для затятих брекзитерів кращих ворогів ніж європейці та особливо французи, ніколи знайти не зможуть.