Джонсон вперто не йде у відставку

Проте, сам пан Джонсон, навіть попри чіткі заклики його видатних однопартійців, катеґорично відмовляється добровільно піти у відставку, вибачається і каже, що все виправить у собі та у своєму уряді.

Невдоволеність паном прем'єром та його урядовцями набирає у британському суспільстві все більшого резонансу, особливо після того, коли на поверхню почала випливати історія з гучними гульками та вечірками на номер 10 (будинок уряду), які мали місце під час жорстких замків (карантинів) у 2020 та у 2021 роках та навіть у переддень похоронів чоловіка королеви, герцоґа единбурзького, принца Филипа, коли його тіло ще лежало на катафельці, а Її Величність, чинна головиха держави, сумувала та перебувала у глибокому траурі.

Вся ця історія з вечірками вперше вийшла на поверхню ще першого грудня минулого року, коли британський часопис, Daily Mirror, вперше оприлюднив інформацію про те, що під час жорсткого карантину, в зимі 2020 року, в будинку уряду, всупереч всім тодішнім обмеженням, відбувались гучні та вельми людні вечірки, під час яких був також присутнім сам пан Бóрис Джонсон, який є головною відповідальною особою в цій державі за поведінку, як власну, так і поведінку уряду.

Нам всім добре відомо, що за порушення правил карантину, у той час отримали були штрафи вельми велика кількість людей, часом на гідні суми, які сягали 15 тисяч фунтів.

Дуже багато британців у той час втрачали найрідніших їм родичів, друзів та знайомих, без абсолютно жодної можливості їх побачити та сказати їм свої останні слова.

Більшість британського суспільства, під час цих карантинів дуже сумлінно дотримувалась всіх встановлених цим урядом правил.

Дуже багато з них місяцями сиділи у своїх чотирьох стінах, бо так їм наказав сам пан прем'єр Джонсон.

Попри те, що до кінця невідомо, хто саме подавав у часописи інформацію про те, що в уряді були вечірки, розуміється так, що це радше за все робив та робить колишній головний радник та найближчий соратник самого прем'єра, пан Домінік Каминз (Dominic Cummings), який через внутрішні чвари за вплив в уряді з чинною дружиною пана Джонсона, у листопаді 2020 року був пішов у відставку і тепер почав продавати різним виданням інформацію про те, чим у різні часи насправді займалися міністри чинного уряду. Читайте про його відставку у статті "Брекзит : чергова сесія минула гірше ніж очікувалось" за посиланням, яке подане нижче.

Перше оприлюднення інформації про вечірки викликало у британському суспільстві дуже велике обурення. Більшість британців називали поведінку уряду та самого прем'єра жахливою, огидною, та такою, що заслуговує його відставки. Люди були дуже сильно обурені тим, що сам уряд запровадив правила для всієї країни, на які потім невпинно просто плював. Британці тоді скаржились на те, що мовляв нам нічого не можна, а їм можна все.

У самому уряді спочатку брехали та цілковито заперечували про те, що там були будь-які вечірки.

Проте, коли у різних виданнях, радше за все також з легкої руки пана Каминз, почали були з'являтися додаткові матеріали і не тільки про одну вечірку, але й про інші, в уряді почали чесати чубки та оголосили, що запускають власне урядове розслідування цих вечірок аби в цій історії повністю покласти крапку.

Відповідальність за розслідування спочатку були поклали на чинного міністра кабінету міністрів (Cabinet Secretary) пана Саймона Кейса (Simon Case).

Проте, 17 грудня 2021 року, панові Кейсу довелося відчужити себе від розслідування після того, як на поверхню була вийшла інформація про те, що він сам брав участь у принаймні одній з вечірок, яка мала місце за рік до того, тобто під час другого жорсткого карантину.

Тоді було вирішено, що розслідуванням займатиметься пані Сю Ґрей (Sue Gray), яка має вельми гідний авторитет, як серед Торі, так і серед опозиції та вельми гідний авторитет у британському суспільстві загалом.

Пані Ґрей є державною служницею вже упродовж 20 років і має дуже великий авторитет, особливо коли це стосується розслідування різних скандалів, як з боку влади, так і з боку опозиції.

Проте, після початку розслідування цього скандалу, попри сподівання уряду та прем'єра, ця історія ніяк не вщухала, а радше навпаки набирала все більших обертів і головним чином через те, що час від часу, в тім чи іншім часописі продовжували з'являтися повідомлення про інші вечірки, що мали місце на території будинку уряду та навіть особисто у помешканні самого прем'єра Джонсона під час обидвох жорстких карантинів 2020 року.

Більше того, в грудні минулого року, під час питань до прем'єр-міністра, пана Джонсона навмисне запитували у Палаті Громад, чи було йому відомо про принаймні одну з тих вечірок.

Він це катеґорично заперечував.

Варто зазначити, що брехня у Палаті Громад є чітким порушенням міністерських правил, за що чимало попередніх міністрів та навіть прем'єрів подавали у відставки. Проте, пана Джонсона будь-яка брехня та будь-де, зовсім не хвилює. Він до неї вже так звик, що навіть і сам не помічає.

Тоді, спочатку від опозиції, а потім і від окремих членів консервативної партії, почали лунати заклики до пана Джонсона аби він самостійно подав у відставку.

Проте, пан Джонсон навіть і не думає про будь-яку відставку і все більше виглядає, що сам ніяк не піде.

Не для того він висівав всю брехну про Європу під час кампанії за вихід СК з ЄУ та продовжував нею засівати під час кампанії до минулих парламентських виборів 2019 року, бо дуже добре розумів, що тільки загравши на почуттях радикальних та затятих, з вельми гладкими мізками, брекзитерів, обіцявши їм післябрекзитний рай, він може дуже легко для нього вибороти собі крісло прем'єра СК.

Це було його головною метою. Навіть попри те, що за словами багатьох журналістів, він сам в успіх Брекзиту, про який він невпинно тарабанить, ніколи не вірив.

Але якщо Ви маєте багато ненависті до інших людей, особливо до європейців, то тоді пан Джонсон буде Вам найкращим вождем.

Замість того, аби подати у відставку, пан Джонсон заперечує всю свою присутність на вечірках і каже, що спочатку треба дочекатись звіту пані Ґрей, який засвідчить всі факти і тільки тоді буде чітко відомо, що чинилось в уряді та чим тоді займався сам прем'єр.

Всі аналітики, фахівці та журналісти дуже чекали звіту пані Ґрей, який, як вони очікували, мав з'явитись не пізніше 29 січня.

Взагалі, звіт був готовий до оприлюднення ще у вівторок, 25 січня.

Проте, того самого дня, несподівано для всіх, у цей скандал втрутилася лондонська поліція на чолі зі своєю головихою, Кресидою Дик, яку нещодавно, попри дуже гучні заперечення самих лондонців, було переобрано на свою посаду і саме завдяки неабиякій підтримці чинної домашньої секретарки з команди пана Джонсона, пані Пріті Патель.

Пані Дик оголосила, що від 25 січня розслідуванням цих вечірок займатиметься також і лондонська поліція.

Багато журналістів тоді писали, що чинний уряд міцно тримає пані Дик у своїй кишені.

Іншими словами, ми тут маємо приклад того, як діє те, що поза межами Британії часом називають анґлійською мафією.

А саме те, що 25 січня, пані Кресида Дик та її підлеглі, звернулися до пані Ґрей з вимогою про те, що звіт пані Ґрей тепер має бути дуже обмеженим і не має містити всіх тих фактів, розслідуванням яких почала займатись лондонська поліція (Met Police).

Іншими словами звіт пані Ґрей, після оприлюднення, не мав мати в собі жодних фактів про практично всі вечірки, розслідуванням яких вона сама займалась і копії всіх тих фактів вона була також змушена передати поліції.

Тобто, пан Джонсон і його секретарі та міністри вирішили таким чином відтягнути весь цей скандал на можливо навіть цілий рік, бо саме так довго можуть тривати подібні розслідування поліції.

Варто також зазначити, що задовго до початку цього розслідування, попри заклики багатьох політиків, лондонська поліція відмовлялась запускати будь-які розслідування вечірок, що були в будинку уряду, з причини того, що вони мовляв не займаються ретроспективними порушеннями, тобто такими, що мали місце задовго до того, коли про них стало відомо і також тому, що, за їх словами, вони не мали потрібної кількості фактів аби почати розслідування.

Тоді, у пані Ґрей залишалося тільки два варіанти: або оприлюднювати зараз те, що вона могла оприлюднити, або чекати закінчення поліцейського розслідування і тоді оприлюднювати повний звіт.

Тому, 29 січня, коли врешті-решт було оприлюднено звіт пані Ґрей, то він виявився дуже тоненьким та вельми обмеженим, а сама пані Ґрей назвала його не звітом, а тільки поверхневим оновленням свого розслідування.

Відредагований звіт ліг на стіл прем'єра у п'ятницю, 29 січня, і за кілька годин після цього пар Джонсон з'явився зі звітом у Палаті Громад, де всім показував, що звіт не має жодних фактів про те, що пан Джонсон та його міністри приймали участь у вечірках на території будинку уряду.

І навіть попри свою стислість, звіт все одно зазначав, що вечірки таки мали місце, але ніяких фактів про ці вечірки, чи про присутність на них самого пана Джонсона, не подавав.

У звіті просто йшлося про те, що пані Ґрей вдалося зібрати багато фактів та навіть кілька сотень фотоґрафій з вечірок, які вона з вище згаданих причин оприлюднити не могла.

Тоді, дуже багато депутатів з боку опозиції, та навіть з боку консерваторів, закликáли пана Джонсона подати у відставку, але він натомість дуже вибачався і сказав, що сам все виправить і що його уряд тепер почне працювати зовсім по-новому. Тобто точнісінько так, як негідний учень в школі каже, що "більше такого ніколи робити не буде".

Під час тодішніх, вельми гарячих, дебатів у Палаті Громад, пан Джонсон також звинуватив лідера опозиції, тобто лідера лейбористів, Сер Кіа Стармера, в тім, що Сер Кіа, коли був головним прокурором, відмовлявся розслідувати педофільні вчинки відомого ведучого БіБіСі, пана Джимі Савела.

Статтю про це Ви можете прочитати за посиланням на дні цієї сторінки під назвою: «БіБіСі пропускало шанси переслідування своїх сексуальних хижаків».

Проте, всі добре розуміли, що це звинувачення пана Джонсона є повною брехнею.

Багато консерваторів, та вельми близьких людей до пана Джонсона закликали його публічно вибачитись та забрати ці звинувачення назад.

Проте, пан Джонсон вибачатись про це навіть і не думав.

За вельми старою британською традицією брехня у Палаті Громад тягне за собою автоматичну відставку, чи це будь-якого міністра, чи навіть самого прем'єра. Саме так, до пана Джонсона, робили всі без винятку політики.

Проте, пан Джонсон ніяк не збирається у відставку і цим самим просто перекреслює кількасотрічні традиції британського парламентаризму.

Багато консерваторів кажуть, що якщо він не піде, то потягне з собою на дно всю партію в очах виборців.

Це означає, що через вперту відмову пана Джонсона піти у відставку, тепер змусити його піти з посади можуть тільки самі консерватори, висловивши йому недовіру.

Згідно з чинним механізмом консерваторів у висловленні недовіри прем'єрові, на адресу голови комітету парламентської консервативної партії, Комітету 1922, має надійти мінімум 54 листи недовіри прем'єрові. Ці листи анонімні.

Після того, як листів назбирається 54, голова комітету, пан Брейді, має оголосити про неминуче голосування депутатів від консервативної партії про недовіру прем'єрові.

Якщо, під час голосування, за недовіру проголосують понад 180 депутатів, тоді прем'єр змушений піти з посади прем'єра та з посади голови консервативної партії.

Після цього, або консерватори оберуть собі нового лідера, який автоматично стане прем'єром, подібно як пан Джонсон став ним після відставки пані Терізи Мей у 2019 році, або відбудуться дострокові парламентські вибори, які дадуть нам нового прем'єра - лідера тієї партії, яка виграє вибори.

Скільки листів недовіри наразі є у сейфі пана Брейді, нікому не відомо, бо він ніколи нікому про це навіть не натякає.

За словами окремих журналістів, наразі є принаймні 40 листів.

У четвер, третього лютого, про свою відставку, через брехню на адресу Сер Кіа Стармера та відмову пана Джонсона вибачитись та забрати свої слова назад, подали у відставку ще чотири міністри, які до цього часу вважалися найближчими та найвпливовішими соратниками пана Джонсона.

Це пані Munira Mirza (пакистанського походження), яка займала посаду головихи політики уряду і яка була близькою соратницею пана Джонсона ще від 2008 року, пан Dan Rosenfield, який займав посаду голови кадрів уряду, пан Jack Doyle, який займав посаду директора по зв'язках та старший державний службовець, пан Martin Reynolds.

Майже всі без винятку британські журналісти назвали ці обидві відставки фактичним кінцем пана Джонсона.

Пороте, сам пан Джонсон, до кінця четверга, жодним чином не відреаґував на відставки своїх найближчих соратників.