Це у свою чергу означає, що у Палаті Громад відбудеться голосування про недовіру прем'єр-міністрові та голові консервативної партії, тобто про недовіру панові Джонону.
Якщо за недовіру прем'єрові проголосує більшість палати, то панові Джонсону доведться піти у відставку, що може спричинити дострокові парламентські вибори або просто призначення нового голови Торі і відтак призначення нового британського прем'єра, який вестиме країну до чергових парламентських виборів, які мають відбутись у 2024 році.
Якщо голосування не дасть більшості голосів проти пана Джонсона, це означає, що він залишатиметься на своїй чинній посаді і що наступне голосування про недовіру йому не може відбутися раніше ніж через 12 місяців після цього голосування.
Аби збутися пана Джонсона, за висловлення недовіри йому мають проголосувати принаймні 180 депутатів (членів Палати Громад) від консервативної партії.
Голосування відбудться нині, в понеділок, шостого червня, приблизно о 18:00 і має таємний характер, тобто ніхто ніколи не довідається про те, хто саме з членів парламенту голосували за, чи проти недовіри Джонсонові.
Після того, як була з'явилась новина про достатню кількість листів, багато консерваторів почали закликати пана Джонсона піти у відставку за власною волею. Проте наразі жодних новин від пана Джонсона не надходило.
Навіть, якщо пан Джонсон виграє нінішнє голосування, то це все одно означатиме величезне сповзання його авторитету, як лідера партії.
Подібним чином, попередня британська прем'єрка, пані Теріза Мей, також консерваторка, назад у 2018 році, також мала голосування про вираження їй недовіри, яке вона була виграла. Проте, навіть попри це, десь за пів року після голосування, вона була таки подала у відставку, що спричинило прихід на посаду прем'єра, пана Бориса Джонсона.
Подібна доля про голосування за недовіру була й у колишньої британської і також консервативної прем'єрки, Лейді Марґарет Течер, яке вона також була виграла, але десь за пів року все ж таки була пішла у відставку.