Четвер, 17.03.2016 - 12:30
Компанію MiHomecare можуть змусити виплатити сотні тисяч компенсації
Одна з найбільших британських компаній з догляду за людьми може постати перед необхідністю сплати компенсації у розмірі сотень тисяч фунтів за те, що вона платила своїм працівникам зарплату, яка, з урахування витрат на переїзди, була нижчою ніж мінімальна.
Працівниця компанії MiHomecare, пані Caroline Barlow, подала позов до суду після того, як компанія відмовилась заплатити їй за час, який вона витратила на переїзди з місця на місце під час роботи.
Пані Барлоу каже, що дуже задоволена рішенням суду та закликає всіх своїх колег боротись за ті гроші, які їм мали заплатити.
Зокрема, пані каже: "Я сподіваюсь, що мій виграш у суді змусить моїх колег усвідомити те, що вони можуть судитись навіть з великою компанією та виграти справу.".
Справою пані Барлоу займалась адвокатська фірма Leigh Day, чиї речники кажуть, що на даний час вивчають можливість групового судового позову проти компанії MiHomecare. Вони також кажуть, що намагаються закликати якомога більшу кількість працівників долучитись до цього позову і що компанія MiHomecare може постати перед фактом сплати компенсацій, розміри яких в загальній сумі можуть складати сотні тисяч фунтів.
Як повідомлялось раніше у статті «Європейський суд: подорож на працю є праця», працівники з догляду, котрі під час своєї роботи змушені відвідувати будинки людей, за якими вони доглядають та допомагають їм одягатись, митись, харчуватись, приймати ліки та інше, вже давно сперечаються про те, що час, який вони витрачають на переїзди між різними адресами, повинен рахуватись, як робочий час.
Якщо вам виплачують мінімальну зарплату тільки за догляд, але не враховують час, витрачений на переїзди від місця до місця, то це може означати, що з урахуванням часу на переїзди, оплата вашої праці тоді виходить нижчою ніж мінімальна.
Пані Барлоу працювала на компанію MiHomecare у графстві Девон (Девоншиа), що на південному заході Англії, де їй доводилось витрачати багато часу на тривалі подорожі між різними адресами через те, що вона дуже часто була змушена їздити вузькими сільськими дорогами і долати великі відстані. Часом, переїзди від одного клієнта до іншого тривали понад пів години. Саме через це суд прийшов до висновку, що її компанія повинна була заплатити їй додаткову тисячу фунтів за шість місяців роботи.
Записи судових слухань показують, що у січні минулого року пані Барлоу часто доводилось долати відстань у 38 миль (~60 км) від одного місця до іншого, але вона не отримала від своєї компанії жодної оплати за ці переїзди.
У результаті цієї судової справи та у результаті рішення Європейського суду, компанія MiHomecare самовільно погодилась, що тепер виплачуватиме своїм працівникам за час, який вони витрачають на переїзди від клієнта до клієнта.
Про рішення Європейського Суду з Прав Людини у подібній справі читайте також у статті.
Європейський суд: подорож на працю - це праця
джерело: http://www.bbc.co.uk/news/business-35821338
